«…Важливо, щоб і кожен із підприємців в Україні виконав свою частину домовленостей: бізнес сплачує податки, працює легально, «в білу», поважає працівників і працівниць і точно не працює з росією. Всі ми працюємо лише на українську перемогу!»
Звернення Президента України Володимира Зеленського за результатами засідання РНБО
щодо економічної безпеки та економічної стабільності від 23 січня 2024 р.
Майже рік тому в кінці січня 2023 р. відбулось перше обговорення проблеми постачання російського скрапленого газу до України. Його можна назвати напівпублічним: онлайн зустріч ініціювали трейдери, які скаржились на наявність занизьких пропозицій на ринку заступнику міністра енергетики Миколі Коліснику та іншим представникам влади. Обвал цін свідчив про постачання газу з країни-терористки через партнерів в Польщі, Литві та Латвії. Приблизно в той же час НафтоРинок почав публікувати дослідження руху російського LPG, а потім й дизпального у випусках Daily fuels&LPG. Публікації маршрутів, обсягів та назв закордонних та українських компаній, які не помітили війну та возили кривавий ресурс, генерували відповідні рішення держорганів, частково обмежуючи постачання великих партій. Відбулось мінімум три законодавчі зміни, які ускладнили постачання російського пального, проте, як показують останні данні статистики, не зупинили пошук компромісів в головах бізнесменів між бажанням заробити та совістю.
Наразі вся увага прикута до польського кордону, де страйкують поляки (кажуть, що фермери), перекривши автомобільних рух між воюючою Україною та захищаючою власну економіку Польщею. Подвійні стандарти цього популістського заходу, нам очевидні. Поляки завзято протестують проти відносно дешевого українського зерна, але закрили очі та заткнули пельки проти такого ж дешевого російського пального, яке крім того, що солодко смердить смертями українських дітей, ще й обвалює ціни на всіх ринках, куди потрапляє: Польщі, Литви, Латвії та України. На польському ринку російський пропан-бутан коштує мінімум на $100/т дешевше (до 15% вартості) за газ, який вироблено у США, Норвегії, Великобританії, Німеччини та ін. Стільки ж недоотримує ORLEN, продаючи вироблений на власних НПЗ газ. Проте працівників нафтогазового концерну не видно на польсько-білоруському кордоні, звідки залізничною широкою колією з білорусії забезпечується експорт більше мільйона тонн на рік російського LPG до Польщі. Не перекриті орленівським профсоюзом польські перевалки, які на сході країни 24/7 продовжують збагачувати бюджетоутворюючі російські нафтові компанії, хоча жителі Любуського воєводства вже прекрасно знають звуки російських ракет та наслідки їх влучання.
Члени ЄС, з притаманною виваженістю, тільки нещодавно заборонили імпорт російського LPG у 12-тому пакеті санкцій Ради ЄС. Повна заборона вступить через рік з моменту введення санкцій – 18 грудня 2024 р. Що відбудеться за цей час, і ще плюс два місяці від дати змін - здогадатись не складно: польський та український ринки будуть залиті російським газом. Це, звичайно, якщо нічого не робити. Але цифри показують, що треба терміново грати на випередження та врешті решт припинити фінансувати російський тероризм, купуючи їх пальне.
Ба більше, для розуміння трагедії наведемо біржовий індекс гуртової вартості скрапленого газу на внутрішньому ринку росії 30 січня 2024 р., який становив 21 118 рублєй за тону з ПДВ. Це простий орієнтир мінімуму першої ланки для експортної ціни – $200/т з кожної тони російського LPG. Саме така мінімальна сума є очевидним донатом трейдерів в сучасний тероризм в центрі Європи. Чи є серед них ті, хто стільки ж з тонни інвестує в оборону Польщі чи України проти агресора – в нас великі аргументовані сумніви щодо цього. Далі більш суха, але не менш цікава і зрозуміла аналітика.
Матрьошки у берестяному кошику – балалайки в небі
Потреби Польщі в імпорті LPG становлять близько 2 млн т на рік, зазначив 9 січня 2023 р. генеральний директор Польської організації скрапленого газу (POGP) Бартош Квятковський. За його словами, левова частка імпортного постачання історично надходить до Польщі залізницею зі східного напрямку (кордон з росією та білоруссю).
Експорт скрапленого газу з росії до Польщі залізницею зменшився на 8,9% до 1 116 тис. т протягом 2023 р., порівняно з 1 226 тис. т за 2022 р., але є вищим на 12,1% порівняно з 2021 р.
При цьому, постачання найбільших обсягів російського LPG здійснюється на станції, де розташовані найбільші термінали відвантаження пропан-бутану до України. Надходження російського газу до залізничного переходу Брест (білорусь) – Малашевичі (Польща) зросли до 420 тис. т порівняно з 390 тис. т у 2022 р, до Мамоново (росія) – Бранєво (Польща) – 276 тис. т, порівняно з 330 тис. т у 2022 р., Брузгі (білорусь) – Кузніца (Польща) – 253,1 тис. в порівнянні 306 тис. т у 2022р., Свіслоч (білорусь) – Семянувка (Польща) – 128 тис. т порівняно з 120 тис. т, Железнодорожний (росія) – Скандава (Польща) – 40 тис. т проти 76 тис. т у 2022 р.
Послаблення вертикалі
В структурі постачання за виробниками з росії до Польщі спостерігається перестановка гравців. Наприклад, заводи групи «Лукойл», збільшили експорт до Польщі більше ніж вдвічі, і стали найбільшим російським постачальником LPG залізницею – 226 тис. т, порівняно з 108 тис. т у 2022 р, та 36 тис. т у 2021 р. Зокрема, найбільші залізничні обсяги «Лукойлу» надходять з Пермського НПЗ та Ніжегородського НПЗ – 155 тис. т та 61 тис. т, відповідно. «Іркутська нафтова компанія», яка у 2023 р. є другим за обсягом постачальником з росії, збільшила експорт до 182 тис. т, порівняно з 106 тис. т у 2022 р., та 5 тис. ту 2021 р, згідно залізничних даних. Заводи групи «Татнєфть» відвантажили до Польщі 128 тис. т залізничних партій, порівняно 92 тис. т у 2022 р. Основні обсяги відправлені з Нижнєкамського НПЗ та Міннібаєвського ГПЗ – 83 тис. т та 44 тис. т, відповідно. На 30 тис. т до 94 тис. т збільшив обсяги завод «Уралоргсинтез» групи «Екстос» (Пермський край, росія). Також, у чотири рази збільшив експорт до Польщі завод «Омський Каучук» російської групи «Титан» – до 48 тис. т протягом 2023 р.
Зростання обсягів експорту публічних та приватних компаній до Польщі і зниження постачання російськими державними вертикально інтегрованими та підсанкційними компаніями частково свідчить про дієвість санкцій і набуття певної міри токсичності таких виробників на польському ринку.
Наприклад, багаторічний найбільший російський постачальник LPG до Польщі «Сібур» зменшив залізничне постачання до Польщі більше, ніж в два рази до 168 тис. т, порівняно з 472 тис. т у 2022 р. У порівнянні з постачанням у 2021 р. відбулося чотирикратне падіння обсягів. На фоні цього по інакшому виглядає збільшення відвантаження продукції з заводу «Уралоргсинтезу» (Пермський край), який у 2017 р «Сібур» продав групі компаній «Ектос» з умовою подальшого завантаження сировиною заводу продавцем.
За наявними даними майже не постачався у 2023 р. газ з заводів «Роснєфті» – 0,4 тис. т, порівняно з 47 тис. т у 2022 році, та 221 тис. т у 2021 р.
Постачання скрапленого газу з підприємств «Газпрому» зменшилося до 86 тис. т протягом 2023 р., хоча раніше російська державна компанія суттєво збільшила експорт з 12 тис. т у 2021 р. до 159 тис. т у 2022 р. Необхідно зазначити у 2023 році до Польщі не надходив газ з Сосногорського ГПЗ «Газпрому», порівняно з 25,9 тис. т у 2022 р., та Московського НПЗ (1,1 тис. т у 2022р.). З Сургутського ЗСК надійшло тільки 2,5 тис. т, порівняно 51 тис. т у 2022 р.
За даними експортної бази росії, яка є в наявності НафтоРинку, яка включає крім залізниці ще й автомобільний та морський експорт, російські постачальники та виробники оформили 1,3 млн т експорту LPG до Польщі протягом 2023 року. Найбільші обсяги експорту декларували компанії «Сібур Холдинг» – 353 тис. т, «Усть-Кутський ГПЗ» (Іркутська НК) – 248 тис. т, «Лукойл» – 247 тис. т, «Ектохім» (ГК Ектос) – 193 тис. т, та «Газпромтранс» – 107 тис. т ресурсу Оренбурзького ГПЗ, відправленого з залізничної станції Каргала (рф).
Отримувачами найбільших обсягів у Польщі, окрім дочірніх нерезидентів російських заводів, наприклад, Litasco (Лукойл) та австрійського Sibur International, є місцеві компанії, які за сумісництвом є ключовими продавцями LPG з Польщі до України: Barter – 339 тис. т, Unimot – 148 тис. т, Glob Terminal – 86 тис. т, Bialchem group – 68,8 тис. т, Polski Gas – 32 тис. т, та австрійська контора Evicor – 25 тис. т. Зазначимо, польські експортери газу до України з цього переліку можуть виступати, як покупцем, так і отримувачем російського газу на замовлення клієнтів поклажедавців/послуг перевалки. Зокрема, із нерезидентів штибу Axol (ОАЕ), Sloil Logistics (Кіпр), та довгого переліку австрійських фірм Evicor, Rhinestone Trading Gmbh, Adl-Nrg Gmbh, Intertransgas Gmbh та ін.
Польща активно працює над зниженням залежності від російського газу. Про це свідчать постачання на морські перевалки Польщі, які зросли на 73% до 1,05 млн т у 2023 р., порівняно з обсягами 2021 р. за даними Argus з посиланням на ресурс Vortexa. Також, поляки отримували обсяги газу з Казахстану залізницею – близько 35 тис. т у 2023 р. Однак, поляки поки безальтернативно залежні від поставок з росії, наявність трьох перевалок в Балтійському морі (Гданську, Щецині та Гдині) та будівництво четвертого терміналу у Поліцах не закриє потребу в країни, програно час, санкції на газ потрібно було впроваджувати разом з дизпальним та нафтою, а не через майже два роки війни. Наявність дешевого російського ресурсу розслабила і дала можливість основним гравцям заробити на різниці цін LPG неросійського походження. В тому числі, продаючи російський скраплений газ та його суміші до України.
Прецедент Казахстану
Аналіз даних експорту-імпорту та залізничних перевезень газу країн Казахстану, росії, білорусі, Польщі та України виявив мінімум дві схеми постачання російського газу до України під час війни.
Перший спосіб – це маніпуляції з документами казахстанського газу, був популярний у 2022-2023 р. Згідно експортних даних у 2023 р. компанією «Газпромтранс» оформлено відвантаження до Польщі 107 тис. т пропану виготовленого з сировини Карачаганакського родовища (Казахстан) на Оренбурзькому ГПЗ «Газпром переробка» з ст. Каргала (росія). За словами гравців ринку до Польщі цей ресурс надходить з документами про походження казахстанської торгово промислової палати. Вочевидь, як продукт з Казахстану, виготовлений за давальницькою схемою на сировині СП «Казросгаз». Продавцем цього ресурсу до країн ЄС є австрійська компанія Austrofin. Зокрема, про це повідомляє сама компанія на власному сайті. За даними трейдерів, Austrofin не змінювала основних партнерів, які були й до великої війни. Оренбурзький газ їхав територією України на адресу румунського Vixon Gas. Нині змінився маршрут (через Польщу) та ланцюг отримувачів (в тому числі – українських).
Довідка: Оренбурзький ГПЗ «Газпрому» (росія), переробляє сировину (природний газ та газоконденсат) з Карачаганакського родовища (Казахстан) спільного казахстансько-російського підприємства – СП «КазРосГаз». Товарний природний газ у необхідному обсязі повертається на внутрішній ринок Казахстану, а частина, що залишилася разом з іншими отриманими продуктами переробки, як скраплений газ, реалізуються за експортними контрактами.
На фото: Підпис документів про створення СП «КазРосГаз» під час двосторонньої зустрічі Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва, прем’єра РК Касим-Жомарат Токаєва та президента рф владіміра путіна, 7 червня 2002 г.
Приймають цей «псевдоказахський» газ ключові оператори перевалок в районі залізничного переходу Брест (Білорусь) – Малашевичі (Польщі): term. Aleksandra (TRASA) – 16,1 тис. т, Transgaz – 10 тис. т, Amerigas – 8,5 тис. т, Gazol – 6,6 тис. т та ін. Найбільшими отримувачем ресурсу Оренбурзького ГПЗ в Польщі – є компанія Barter – 62,6 тис. т. Згідно даних залізничного постачання, щонайменше 32 тис. т цього ресурсу були адресовані на ст. Брузгі (білорусь) – Кузніца (Польща), де розташована перевалка Barter. Іншу частину обсягів компанія могла отримати, як оператор перевалки за договорами з власниками терміналів у інших локаціях Польщі.
Своєю чергою, з 428 тис. т всього імпорту LPG з Польщі до України у 2023 році, українські імпортери завезли 111 тис. т скрапленого газу з казахськими документами, що у ТРИ (!) рази перевищувало обсяги фізичного постачання LPG з Казахстану до Польщі (до 35 тис. т).
Із статистики залізничного експорту з рф видно, що окрім 34,1 тис. т справжніх постачань з станцій у Казахстані на прикордонний перехід Брест (Білорусь) – Малашевичі (Польщі) у 2023 році надійшло ще 48,5 тис. т оренбурзького газу. За даними НафтоРинку на адресу українських імпортерів протягом 2023 року з польського LPG-хабу Малашевичі до України надійшло 60,2 тис. т газу казахстанського походження автотранспортом та залізницею, враховуючи 21 тис. т чистого казахстанського ресурсу, який був законтрактований українськими імпортерами. Обсяги надходжень до України LPG казахстанського походження придбаного в Малашевичах є вдвічі вищими, ніж його фактичне надходження на цей базис.
Twoj problem, nasze wyzwanie
Більш красномовним є інше польське джерело «казахстанського» LPG, яке на початку 2024 року стало «виробником» газу. На терміналі Barter у м. Сокулка українські імпортери придбали протягом 2023 року 25 тис. т скрапленого газу походження Казахстану на умовах FCA Сокулка (розташований поблизу залізничного переходу Брузгі (біл.) – Кузніца (Пол.) на північно-східному кордоні Польщі). Ще 25,3 тис. т куплені у 2023 р. на умовах FCA Сокулка з документами про походження країн ЄС, Польщі та навіть США. Проте, у 2023 році на станції Брузгі – Кузніца взагалі не постачався газ з Казахстану, куди окрім згаданих 32 тис. т газу з Оренбурзького ГПЗ «Газпрому», здійснено відвантаження ще 221 тис. т газу з інших російський заводів.
Компанія Barter на ринку Польщі також виступає зберігачем на інших терміналах, транзитером і посередником-відвантажувачем ресурсу купленого в рф газу нерезидентами. І водночас самостійним трейдером. Про це свідчать продажі LPG компанією з різних базисів країни. Окрім 50,3 тис. т, які імпортери придбали безпосередньо на найбільшій перевалці російського LPG – на умовах FCA Сокулка, із залученням Barter до України надійшло ще 9,3 тис. т з терміналів у Малашевичах та ще 24,3 тис. т придбані з доставкою до кордону України, або українського митного посту.
Відповідно, Barter є найбільшим експортером з Польщі до України: за участю компанії у 2023 р. здійснено імпорт 83,9 тис. т з 428 тис. т сумарного постачання з Польщі (19,6%). За оцінкою НафтоРинку продажі ресурсу Barter українським імпортерам напряму, або за посередництвом місцевих торговельних компаній, перевищують $50 млн у 2023 р. Суть бізнесу Barter наведено у відео-презентації компанії: перевалка та торгівля російськими енергоносіями в Європі.
Другу сходинку за обсягами продавців псевдоказахстанського ресурсу зайняв вище згаданий румунський трейдер Vixon gas. Протягом січня-серпня 2023 року компанія експортувала до України 20,8 тис. т залізничних партій скрапленого газу з документами про виробництво Казахстану транзитом через країни ЄС на прикордонні перевалки Закарпаття. Трейдер відомий тим, що до повномасштабного вторгнення росії в 2022 р. був основним отримувачем транзитного ресурсу Оренбурзького ГПЗ територією України. Лише у 2021 році зі станції Соловей-Тополі на дунайську перевалку надійшло 115 тис. т скрапленого газу виробництва Оренбурзького ГПЗ «Газпрому» (станція відвантаження у рф – ст. Каргала), які в подальшому були відвантажені на адресу румунської Vixon gas. Згідно оприлюднених списків компаній користувачів перевалок газу у Польщі Vixon gas протягом 2023 року здійснювала перевалку скрапленого газу на терміналах отримувачах ресурсу Оренбурзького ГПЗ у Малашевичах – term. Aleksandra (ГК «Trasa») та Amerigas. Найбільшим отриимувачем ресурсу від Vixon gas в Україні є ТОВ «Західекотоп» - компанія харківської групи «СГ», яка за підсумками 2023 р. стала лідером серед українських імпортерів скрапленого газу.
За оцінкою НафтоРинку, враховуючи обсяги надходження газу «Газпрому» (Оренбурзький ГПЗ) та чистого ресурсу з заводів Казахстану, польські термінали могли б видати документів більше ніж на 140 тис. т для своїх контрагентів з подальшою подачею їх до Енергетичної митниці України.
Критерії (не)доробки
Історія з постачанням неіснуючого казахстанського газу з терміналу у Сокулці та міксів з Малашевичей – це прецедент. Прецедент, котрий знімає питання, яке знову постає перед ринком на початку 2024 року. У січні 2024 р., в сезон низької реалізації, до України відновлюється контрабанда російського пропан-бутану. Коли пропозиції не російського LPG з заводів ЄС, ресурсу виробництва США, Новегії, Швеції у портах Польщі коливаються в межах $690-775/т на сховищах у Польщі, український ринок заливало ресурсом на $100/т й більше дешевшим з перевалок російського пропан-бутану.
Так, другий спосіб – є ренесансом схеми періоду до травня 2023 р., коли Постанова Кабміна уточнила заборону ввезення пального російського походження. На жаль, українські імпортери не без участі продавців у Польщі реанімували схему на час паузи у страйках фермерів на українсько-польському кордоні, адаптувавши її до змін у Митному кодексі, що вступили в дію з 17 жовтня 2023 р.
У січні 2024 р. польські термінали, розташовані у найбільших LPG-хабах надходження російського ресурсу, почали відвантажувати газ з сертифікатами виробництва «Країн ЄС». Однак відвантаження відбувається з терміналів, або ГНС накопичення та змішування газу, а не з класичних заводів виробників, які мають відповідні установки для переробки сировини в товарний продукт.
При розкритті нової схеми змішування російського газу із законодавством Польщі та України, що дозволяє отримати міксеру статус виробника, по-новому стала виглядати статистика постачання з терміналу Bialchem group у с. Вулька Добринська на сході Польщі (район LPG-хабу біля ст. Малашевичі). Трейдер за рік особисто продав українським імпортерам 52,8 тис. т скрапленого газу. За оцінкою НафтоРинку, українські компанії придбали у Bialchem скрапленого газу більше ніж на $32,5 млн. При цьому, згідно статистики експорту з рф, у 2023 році термінал Bialchem Group є отримувачем 63,8 тис. т газу від «Сібур Холдинг», 4,6 тис. т з Пермського НПЗ «Лукойлу» та ще до 0,4 тис. т з інших російських джерел. Додамо, експортований Bialchem з майже найсхіднішої точки польського кордону розмитнювався у 2023 р. в Україні з сертифікатом виробництва країни Польща та «країн ЄС».
Також, оператору ГНС у м. Білосток Pakar російські експортери відвантажили 12 тис. т скрапленого газу. Австрійська компанія Evicor витупала отримувачем 25 тис. т газу заводів виробництва «Лукойлу» та «Уралоргсинтезу» («Ектос»). При цьому, обидві компанії співпрацювали при експорті LPG до України у 2023 році: Pakar виступає відвантажувачем 17,1 тис. т LPG до України за контрактами українських імпортерів з австрійською Evicor.
Другим за обсягом джерелом імпорту ризикованого ресурсу до України – 64 тис. т у 2023 році – є оператор ринку Glob Terminal. Компанія має власний термінал у Бранєво, і є користувачем послуг перевалки майже на всіх ключових перевалках Польщі, що дає можливість виступати експортером-відвантажувачем газу від свого імені з будь якого польського LPG-хабу. У 2023 році на її адресу російські компанії експортували 85,9 тис. т LPG, найбільше – «Усть-Кутьський ГПЗ» Іркутської нафтової компанії.
Українські імпортери зазначають, що купують у трейдера газ виробництва країн ЄС, США, Норвегії, Швеції, Великобританії, який постачається у порти Балтійського моря. Проте, оскільки газ продається імпортерам залізничним партіями на кордоні України, дати однозначну оцінку, чи не замішується цей газ з російським на терміналі компанії у Бранєво – не можна.
Додамо, при досліджені даних експорту з рф вбачаються окремі дрібніші ланцюги постачання до України, але більш нахабні порівняно з великими польськими постачальниками, оскільки мають ознаки організації їх українськими громадянами.
Останній шанс, чи рік для заробітків?
Лайтовий підхід ЄС до санкцій на російський LPG надав ще один рік європейським та українським компаніям поторгувати «запрєщонкою» під соусом закінчення річних контрактів. А ми прекрасно пам’ятаємо схожий епізод санкцій ЄС влітку 2021 р., коли напередодні введення секторальних санкцій ЄС за екстрену посадку білоруссю літака Ryanair для здійснення арешту опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича, делегація менеджменту «Білоруснєфті» здійснила термінове відрядження до Києва і підписала заднім числом довгострокові контракти з українськими імпортерами.
Вважаємо, що в нас нема морального права надати існуванню схем роботи з російським газом ще один рік. Потрібно діяти тут і зараз і, певно більш рішуче. Для цього є відповідні органи і повноваження. Митниця може припинити не помічати контрабанду газу і не приймати документи з «казахстанським» газом виробництва газпромівського Оренбурзького ГПЗ (довідково: «Газпром» платить до російського бюджету ПОЛОВИНУ всіх податкових платежів від нафти і газу, у 2023 р. - $28 млрд).
Не продюсери
Терміново потрібно внести правки до Митного кодексу, щоб відкинути маніпуляції з документами польських терміналів, де відбувається змішування російського газу. Зокрема, в розділі XXI «Прикінцеві та перехідні положення» в пункті 932 внести зміни «…Крім документів, передбачених частиною першою статті 42 Митного Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов’язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару, крім підприємств, що здійснюють змішування пропанових та бутанових фракцій на ГНС, терміналах, та відповідні документи і відомості…». Останні зміни було внесено законом № 3345-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації з європейськими та північноатлантичними стандартами процедур декларування військової техніки та інших товарів».
Енергетична митниця (ЕМ) України, відповідаючи на запит НафтоРинку, посилаючись на статтю 11 МК України, не надала копії виробника від низки компаній, які в редакції вважають тими, що привезли російський мікс від Barter з документами однойменного виробника. Свіжим сертифікатом виробника поділились з виданням учасники ринку, де Barter є виробником газу.
Проте ЕМ надала інформацію щодо обсягів імпорту скрапленого газу з території Польщі у 2023 р. з розбивкою на країни виробництва. Декілька фактів не дають нам спокою. Так, згідно офіційної інформації, з польського кордону до України імпортовано 400,6 тис. т газу на загальну суму $268,97 млн у 2023 р. З них 110,23 тис. т газу виробництва Польщі, 94,7 тис. т Казахстану та 11,1 тис. т Латвії на суму майже $145 млн (54%). По всіх трьох позиціях в нас є питання. Передусім, як залежна від імпорту Польща змогла експортувати до України такий обсяг? Яким чином обсяг казахського газу збільшився в три рази (Польща отримала 35 тис. т)? В Латвії нема жодного заводу з виробництва LPG, є лише морська перевалка та ГНС, куди заходить залізнична широка колія з російським ресурсом. Наприклад, на термінал в Даугавпілсі, звідки у першій половині 2023 р. активно наливали в українські газовози псевдоорленівський газ, у 2023 р. надійшло із рф 188,2 тис. т пропан-бутану, з них «Лукойл» - 74,4 тис. т, «СІБУР» - 48,2 тис. т.
High level
Можна також перевірити ефективність рішень РНБО. Радикальна, але проста, як формула вартості російського газу, пропозиція полягає в забороні купувати ресурс у компаній нерезидентів, які отримують російський пропан-бутан і продають напряму чи в міксах його в Україну. Як виходить з нашого аналізу, такими наразі є декілька претендентів до бану: польські Pakar, Bialchem, Barter, румунський Vixon Gas та австрійський Evicor (список уточнюється).
Також логічно, на нашу думку, буде запропонувати заборону імпорту газу зі ВСІХ ГНС та терміналів в Польщі, Литви, Латвії та Естонії, куди заходить широка колія, доставляючи кривавий газ. Але є питання, що тоді робити з поставками справжнього казахського газу. Є ідея зробити виключення для американських компаній, ототожнюючи їх як союзників. В Польщі працює дві компанії з корінням зі США: Gaspol та Amerigas. Якщо перша від початку війни не отримала ні тони російського газу, то Amerigas надавала свої потужності для роботи трейдерів, до прикладу Evicor, Vixon Gas, Rhinestone Trading (австрійська компанія з російським корінням), той же Barter та інші. Методом виключення, благославіння від України слід очікувати тільки менеджерам Gaspol.
Не зайвим буде діалог влади з українськими імпортерами, котрі, як і їх польські, австрійські, румунські та арабські колеги вмикають дурня, та сплаченими за російський газ грошима українців та західних донорів підтримують владу божевільного путіна. Коли в січні польські страйкарі брали паузу, на Малащевічі та Сокулку поїхали газовози навіть найпатріотичніших імпортерів, які до того ж мають роздрібні мережі. До речі, торгівлею російським пальним дуже цікавились в американському посольстві, можливо десь вже готуються списки з персональними санкціями. Тут вже не вийде розказувати про «нафтопродуктозабезпечення», створення робочих місць та волонтерство.
На додачу до нашого заклику про злочине нехтування часу владою та необхідність термінового прийняття відповідальних рішень, наведемо оперативну статистику вже за 2024 р. У січні до Польщі надійшло 97 тис. т газу з росії (+20%), за 15 днів лютого (сезон низького споживання) – майже 45 тис. т.
Божа роса
«Зрозумійте, це такий бізнес: купувати дешево, намагатись продати дорого», - каже один з українських імпортерів газу, який розуміє, що возить з Польщі російський газ. – «Так всі роблять, і великі й малі, питання в обсягах. Ви (журналісти – НР) шукаєте сенсацію, а для мене це бізнес, справа мого життя. Я плачу податки, зарплати своїм працівникам під час війни, із зароблених грошей допомагаю військовим». Все правильно, тільки співрозмовник не уточнив, армії якої країни він допомагає.
#nonrussianorigin
#nonbelarusianorigin
